У 2025 році Україна досягла покращення в Індексі сприйняття корупції на один бал, зайнявши 104-те місце серед 182 країн, згідно з даними Національного агентства з питань запобігання корупції.

Згідно з інформацією Transparency International Ukraine, новий бал України в ІСК складає 36. Цей помірний прогрес дозволив країні піднятись у рейтингу.

Оцінка, що була зроблена, базується на періоді, коли в Україні активно працювали антикорупційні інституції, реалізовувалися заходи Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки, а також формувалася нова Антикорупційна стратегія на найближчі п’ять років.

Викривачі корупції отримали свої перші винагороди за рішеннями суду, почав діяти інститут лобіювання, а реформа управління арештованими активами виявилася успішною.

Цей період супроводжувався численними викриттями корупційних злочинів та зростанням кількості винуватих осіб серед топпосадовців.

Від 2013 року Україна підвищила свій показник на 11 балів, піднявшись з 144-го місця (+40 позицій).

Лише близько 20 країн показали подібне зростання. При цьому загальна світова тенденція залишається стабільною - більшість країн або погіршують, або не змінюють свої показники в ІСК.

Як зазначили в НАЗК, Україна є єдиною країною, яка покращує свої антикорупційні показники під час війни та окупації.

За чотири роки російської агресії, порівняно з довоєнним 2021 роком, Україна додала 4 бали в Індексі.

Індекс ІСК оцінюється за 100-бальною шкалою, де 0 означає, що корупція є основою суспільних відносин, а 100 - що корупція практично відсутня.

Transparency International почала вимірювати ІСК з 1995 року, оновивши методологію в 2012 році, тому дані можна порівнювати з цього року.

Бали, отримані країнами в ІСК, відображають не об’єктивну ситуацію, а сприйняття корупції експертами та підприємцями.

Індекс оцінює тільки сприйняття корупції в публічному секторі, не враховуючи прояви побутової корупції.

Індекс є агрегованим показником, що базується на 13 різних джерелах від 12 інституцій (для України у 2025 році - на основі 8 джерел).

Різні джерела фокусуються на різних аспектах, зокрема на ефективності покарання за корупцію, прозорості у витратах бюджетних коштів, захисті викривачів та фінансуванні політичних партій.

Голова НАЗК Віктор Павлущик зазначив, що в новій антикорупційній стратегії до 2030 року особлива увага буде приділена цифровізації, адже вона зменшує ризики корупції.